Далматинець: опис породи собак, відгуки власників

Чарівні білі песики з чорними цятками знайомі, мабуть, будь-якому любителю собак. Смішні далматини або далматинці стали знаменитими на весь світ завдяки однойменному мультфільму та кінофільму, в яких їх було цілих 101! Статні, довгоногі собаки з миловидними мордочками не могли залишити байдужим будь-якого глядача, і досі ці чарівні пси є призерами престижних виставок та улюбленцями численних заводчиків.

Історія походження далматинів

Ця порода собак вважається досить давньою, і її історія налічує кілька століть, а вчені, навіть після численних досліджень, не можуть достеменно з`ясувати, від кого походять ці плямисті собаки. Більшість дослідників припускає, що далматинці родом з Далмації, а їхні прабатьки потрапили на цей острівець Балканського півострова з Індії. Саме в Індії і були вперше помічені пси, неймовірно схожі на сучасних далматинів. У Далмацію, за припущенням, собаки потрапили разом із циганами.

Найближчими родичами далматинів вважають догів та пойнтерів. Проте про прямих прабатьків досі невідомо. Існує ще одне припущення, що предки далматинів родом з Єгипту, де на стінах усипальниць були виявлені малюнки із зображенням плямистих собак. Увічнені далматини були і в італійській каплиці Санта-Марія Новела, а саме на фресці, яка була імовірно створена в 14 столітті.

Існує одна згадка про плямистих собак, поета Ю. Далматіна, яке можна вважати офіційним. Він писав про псів у листах до однієї аристократки з Чехії, у середині 16 століття.

Починаючи з 18 століття, далматинці почали набирати шалену популярність серед заводчиків Великої Британії. Численних фахівців приваблював ефектний зовнішній вигляд псів, їхня витривалість, граціозність, швидкість і статність. Плямистих собак утримували не лише при дворі, а й на великих фермах. Далматини чудово справлялися з ролями пастухів, компаньйонів, мисливців на дрібних гризунів, проводжаних, а при дворі були справжньою окрасою.

Далматинець: опис породи, характер та зовнішній вигляд

Далматинці не є декоративними песиками та розміри їх досить значні. Так, дорослий самець досягає у зростанні до 62 см, у вазі – близько 30 кг. Зростання самок буває до 60 см, а вага – близько 27 кг. Статура у різностатевих особин кардинально не відрізняється. Кістка у собак неширока, корпус потужний, статура витончена. Живуть далматинці, як і більшість інших великих породних собак, досить недовго. При правильному догляді та утриманні далматини живуть близько 11 років.

Основною характеристикою вихованця є його забарвлення. Крім характерних темних цяток на білому тлі, у далматину повинен бути ніс тільки чорного або коричневого кольору. Одне або два вуха можуть бути повністю чорними. Плями при цьому можуть бути не лише чорними, а й темно-коричневими. У представників породи з чорними плямами очі бувають темного відтінку, а ніс чорний. У особин з темно-коричневими цятками – світлі очі та коричневий ніс.

Цікаво те, що цятки з`являються у щенят далматину тільки після досягнення ними двотижневого віку. З часом, а саме протягом усього життя, цятки у далматинця також можуть з`являтися нові плями. Новонароджені цуценята бувають білого забарвлення, але цятки, а саме їх контури вже проступають. Через 2 тижні після народження плями стають чіткими і чим яскравішими вони, тим чистокровнішими і ціннішими песик. При цьому цятки в жодному разі не повинні бути розмитими і змазаними, а тіло собаки - асиметричним.

Характер собак

Далматинці неймовірно мужні та досить доброзичливі пси. З господарем у них досить швидко налагоджується тісний взаємозв`язок, що робить із собаки чудового компаньйона та товариша. Характер у собак далеко не поступливий і тому їх бажано заводити тим власникам, які вже раніше мали опеньків утримання великих породних собак.

Далматинам також притаманні злопам`ятність і мстивість, але при цьому вони досить життєрадісні та привітні. До маленьких дітей дуже добре ставляться та підійдуть для утримання у великих сім`ях. Бажано пояснити старшим дітям, що з собаками не можна поводитися, як з іграшками, дозволяючи будь-які пустощі.

Деякі люди впевнені в тому, що далматини дурні і норовливі, але більшість заводчиків спростовують цю поширену думку. Звичайно, далматинців не можна назвати покірними, але при правильному підході до виховання, господаря вихованець все ж таки буде слухатися.

Чого вихованці дійсно потребують, так це у постійному спілкуванні з людьми. З дітьми вони люблять грати і можуть навіть докучати і своєю постійною присутністю. З дітьми в будинку вони швидко знаходять спільну мову, але й іноді ревнують господаря до них. До сторонніх людей ставляться спокійно і чудово розрізняють «своїх» та чужих.

Далматинов можна з легкістю назвати комунікабельними та активними собаками. Фізичні навантаження псам необхідні, інакше вони стануть абсолютно некерованими.

До інших домашніх улюбленців у будинку ставляться досить спокійно, але щоб до них звикнути, далматин потрібен час. Якщо ж далматинець ріс з іншим вихованцем з самого дитинства, то з ним він чудово ладнає.

Особливості догляду

У догляді за плямистим псом немає нічого складного і багато часу у господаря процедури не заберуть. Догляд за далматинцем стандартний і полягає в наступному:

1. Вичісування. Шерсть домашнього улюбленця бажано вичісувати щодня, щоб вона була блискучою та привабливою. Регулярні вичісування також допоможуть знизити кількість вовни, що випадає під час сезонної линьки.
2. Водні процедури. Купати далматинця можна лише за необхідності, наприклад, перед виставкою. Від природи представники цієї породи охайні і не люблять вивалюватися в бруді і копатися у смітті, тому купати їх можна максимум раз на 6 місяців. Після закінчення процедури собаку аж до повного висихання потрібно захистити від протягів, щоб далматин не застудився.
3. Стрижка пазурів. При постійних фізичних навантаженнях пазурі стираються природним шляхом, але і довжину все ж таки потрібно періодично перевіряти і при необхідності акуратно підрізати.
4. Очищення вух. Необхідно щотижня добре оглядати вуха вихованця на наявність забруднень і при необхідності видаляти їх за допомогою ватного тампона або диска.
5. Чистка зубів. Наліт на зубах можна видаляти за допомогою спеціального порошку, який можна придбати у спеціалізованому зоомагазині. При годівлі сухим промисловим кормом у чищенні зубів немає необхідності.

Чим годувати далматину?

Далматинці досить невибагливі в харчуванні та цуценят можна годувати як сухим промисловим кормом, так і натуральною їжею. Якщо господар вирішив годувати плямисте цуценя натуральною їжею, то його раціон необхідно скласти з:

• гречки чи рису;
• пісного м`яса (телятини, кролятина, індички);
• морської риби;
• овочів.

Іноді можна також додавати в раціон підростаючого цуценя сирі кісточки та хрящики. Вареними їх давати не можна. Корисний для цуценя буде і кефір, нежирний сир і кисле молоко. У зимову пору року можна побалувати вихованця цитрусами (апельсин, грейпфрут), а в літню – яблуками.

Раціон із домашньої їжі для дорослих собак та цуценят практично не відрізняється, а ось порції та їх кількість різні. Щенята далматину їдять у 2 рази більше дорослих особин. Кількість прийомів їжі на добу при цьому необхідно розраховувати виходячи із віку цуценя. Таким чином, кількість прийомів їжі буває наступним:

• від 6 тижнів до 3-х місяців – 5 разів на добу;
• до 5 місяців – 4 рази на день;
• до 10 місяців – 3 рази на добу;
• від 10 місяців та в наступні роки – до 2-х разів на добу.

Класти в миску потрібно стільки їжі, скільки зазвичай їсть собака і якщо після їди залишається їжа, то наступного разу порцію потрібно зменшити. Що стосується промислових кормів, то вони повинні бути не нижчими за преміум класу. Змішувати натуральну їжу та сухі чи консервовані корми не можна, оскільки таке харчування призведе до проблем із травленням.

Скільки коштує щеня далматинця?

Коштують чарівні цуценята цієї породи по-різному і їхня ціна залежить відразу від кількох характеристик. Так, головними критеріями є походження собаки, її родовід та ветеринарний паспорт. За такого цуценя, як правило, доведеться заплатити від 280 до 600 доларів. Без відповідних документів щенята далматинців значно дешевші — від 60 доларів.

Відгуки власників